Йо-хо-хо, друзья! Садитесь поудобнее на свои пуфики, потому что я сегодня решил вам поведать такую историю, что уши оторвешь! Думаете, наша школьная скамейка лишь место для скучных уроков? А вот и нет, милые друзья! Я расскажу вам, как в один прекрасный день я случайно почувствовал на себе все прелести закладок с псилоцибиновыми грибами, а потом, как на радостях, на уроке вышел к доске и ударился своим яйцом об угол парты. Но это лишь самое начало моей эпической истории!
В тот день всё началось с того, что мне захотелось разнообразия в своей чудесной жизни наркозависимого подпольного комика. Чем дольше я тупо сидел на своем пуфике, тем больше вопросов задавали мои мозги. И тут я вспомнил о закладках – надежных спутниках моего путешествия по галактике психоделических впечатлений!
Думаю, вы слышали о топотушках? Ну так вот, это и есть то самое состояние возбуждения, когда ты мечтаешь о новых приключениях, будь они хоть с псилоцибиновыми грибами, хоть с закладчиком, который носит их к тебе домой. Что ж, я собрал все свои карманные деньги и отправился на эту новую забивку.
Сказать, что мой закладчик был какой-то самые крутой и понятливый, это ничего не сказать! Он сам был настолько крут, что перекрещивался с барбитуратами и гидрокодоном в своих закладках. Я наслаждался каждой минутой диалога с ним, даже несмотря на то, что его речь была как кусок неразговорчивого метчика.
Ну и как только я получил свою порцию псилоцибиновых грибов, я решил не ждать и сразу поставиться. Вспотев от жары, я сделал иньекцию своим искусным пальчиком и почувствовал, как начался танец химических частиц в моей крови. Отлично! Это был самый лучший способ подготовиться к радостям учебы в школе!
И вот, весь на экстазе, я в белых носках и шорцах заходил в класс, готовый порадовать своих друзей смешными шутками и мимикой. Но, о мамочка, кто мог подумать, что на пути к доске меня ждала страшная опасность – угол парты!
| Урок: |
Математика |
| Место: |
Школьная аудитория |
| Предмет удара: |
Собственное мужское достоинство |
Не думаю, что у вас были причины глаза ронять столько же слез радости, сколько я истратил в этот день от боли. Взгляды всех сокурсников были прикованы ко мне, а я стоял, прижимая руку к месту удара и пытаясь сосредоточиться на ужасающих криках внутри своей головы.
Ну, де-факто, я должен был ожидать, что в таком состоянии меня начнут преследовать какие-то аномалии. Что ж, можно сказать, я попал в ловушку, которую сам и поставил себе. В качестве трофея – ушибленное яйцо и всемирное внимание на своей тушке. Это был настоящий "омг" момент!
Как мне было стыдно, когда мой учитель математики важно спрашивал меня о ответе, и я с невинной улыбкой пытался отвлечь от своего несчастья. Но не нужно забывать, что в школе учатся профессиональные разводилы, такие же как я! Я был не единственным, кто делал свои закладки перед уроками.
Теперь, друзья, я с вами поделюсь своим главным уроком. Не занимайтесь наркотиками, определенно. Но если все-таки решите сделать это, то помните о следующем:
- Закладчик – ваш лучший друг и враг одновременно. Выбирайте его с особым почтением.
- Топотушки – это чудесное состояние, но не забывайте, что мир вокруг вас все равно есть на самом деле.
- Не торопитесь выходить к доске после закладки, особенно если у вас яйца.
- Математика – это опасный предмет, который может заставить вас столкнуться с углом парты.
Ну что, друзья, моя история подошла к концу. Помните, что вся эта эпическая комедия происходила только благодаря закладкам с псилоцибиновыми грибами и моей суматохе на уроке. Жизнь такая штука, что одна глупость может привести к целой цепочке неприятностей. Смотрите по обеим сторонам перед тем, как делать димедрол!
Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?
Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.
Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.
Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".
Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!
Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.
Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.
Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.
Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.
Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.
Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.
Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.
Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.
Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.
Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.
Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.